«Викуйте щит з обладунків убитих мною ворогів. У його центрі вставте череп мій, а між зуби вкладіть камінь цей, що повен руйнівної есенції. Тоді візьміть щит цей на війну, і нехай крик мій довіку лунає там, де смерть урожай свій збирає», — уривок зі заповіту Нетира, знаного як Лотська Пошесть.