«Серце Арлеона»

Весняні дощі та ніжні сонячні промені добре вплинули на дозрівання абрикосів. Чудові врожаї означають високі прибутки.

Велика кількість різноманітного пилку на квітковому ринку спричиняє алергічні реакції: чхання, свербіння в очах та інше. У таких умовах працювати майже неможливо.

Арбалетників муштрують цілодобово. Це йде їм на користь, а всі інші насолоджуються спогляданням мук тренування.

Згідно з останньою волею Аршами Товстопальчук її маєток переходить у спадок арлеонським родичам. Закони Барії не дозволяють передавання такого багатства представникам інших національностей, тому всі статки пішли на посилення батальйонів найманців.

Від діда в спадок дісталася замкнена скриня. Там був череп, який почав теревенити про давно закопані скарби. Відповідно його вказівкам знайшовся невеличкий скарб.

Мандрівний купець привіз до вчених Товариства Незримих дивний балакучий череп. Після пізнання слави Аврелії купець пожертвував ученим череп і велику торбину золота.

Найманців піймано, заковано в кайданки й за викуп відправлено їхнім роботодавцям. Про всяк випадок збільшено податкові мита для купців із Барії.

На землях баронства барійський купець потрапив у засідку, де його пограбували й убили. Грабіжників спіймано, товстенний кошіль із грішми купця відібрано.

Бджоляр зібрав усіх бджіл із ринку та повернув у вулики. Як відшкодування збитків він запропонував мед та зцілювальні бальзами.

Оскільки каравани тепер під захистом, напади припинилися, а торгівля відновилася. Майбутнє здається доволі привабливим і безпечним, тож збільшилася кількість охочих торгувати.

Для змагання написано багато нових пісень, які тепер можна почути в різних шинках королівства. Усі співають «Лицарка не здасться без бою», і багато молоді почали брати уроки гри на лютні та римування.

Підпільний гумористичний вечір у шинку «Щаслива лапка» перейшов від словесних образ до тілесних. На світанку, після завершення боїв, туман укрив згарище, що лишилося від закладу.

У королівстві доповідають про білого лося. Це всіма вважається за хорошу прикмету.

Над військами ширяє білий орел. Оскільки це вважається доброю прикметою, то загони з радістю ринуться в бій, щойно випаде нагода.

Над Південним Гирлом ширяє білий орел. Оскільки це вважається доброю прикметою, то народ радіє. Мочарія дає життя.

Більше селян — збільшення населення. Збільшення населення — більше арбалетників.

Блискавиці з громовицями роздирають небо на клапті й гатять у землю. Кар’єр знищено вщент, але натомість виявлено величезні поклади небесної руди.

Велике болото випльовує скарби минулих днів. Мочарія милостива.

Болотяні ягідки дозріли. Усі ранійці рушили збирати врожай. Вдалося зібрати вдосталь, тож усі святкують. Мочарія милостива.

Один із шаманів дослідив підробний порох, а бочку втопив у найближчій калабані. Калюжа напнулася бульбашкою й замість бочки виштовхала нагору прадавню скриню зі скарбами. Мочарія милостива.

Гурт тертих поціновувачів пригод вистежив та вбив людожера у фейських лісах. Зловмисників знайдено та повішено, а майно оцінено й передано до скарбниці.

Доповідають, що до селян чіпляється невідомий мандрівник, який торочить про прокляття та критикує шляхетних осіб. Щоби зупинити промивання мізків населенню, за голову того мандрівника призначено нагороду.

У глибинах Мочарії знайдено велику вербу. Її краса та розміри вражають найдосвідченіших збирачів. Велику кількість хмизу вони зібрали на землі навколо могутнього стовбура. Мочарія милостива.

У лісі знайдено сховок душогубів. Зниклі податки та товари повернено.

У лісі неподалік знайшли велетенський болиголов. Його краса та розміри вражають найдосвідченіших дроворубів.

У лісі неподалік знайдено великий та старезний дуб. Його краса та розміри вражають найдосвідченіших лісорубів.

На півдні помітили неймовірної краси подвійну веселку. Усі забули про роботу й кинулися шукати горщик із золотом на її кінці.

Як не буде дощу, то й не буде веселки. Вода зійшла, молодняк уздовж берега збирає скарби. Мочарія милостива.

Пластуна тренували сектанти, але найбільше йому подобалося гратися в «лови-принеси» з присяжниками. Коли вони кидали Пластуну забагато своїх же кісток, то смішно розпадалися на частини, які теж використовувалися в грі.

Новоспечені козарі надимають чимдужче щоки, аби вразити публіку на фестивалі та отримати контракт для вступу у батальйон найманців. А ще це змагання славиться тим, що серед суперників часто виникають бійки за право вибору.

Мандрівна стара відьма гостювала в шляхетної родини. Під час сніданку вона розповіла про сон — чи то пак «видіння» — де бачила гору, охоплену синім полум’ям, та горщик із золотом біля її підніжжя. Прибираючи кімнату, де гостювала стара, покоївки знайшли золоту монетку в ліжку.

Барійський торговець обіцяє повернути ранійців із рабства за певну ціну. Усі важко працюють, щоби назбирати золота для безпечного повернення родичів. Мочарія милостива.

Отримано листа з вимогами відшкодування за смерть барійського купця. Запит задовільнили, враховуючи витрати на лови грабіжників.

Стабільне постачання сталі дозволяє ремісникам створювати вишукані артефакти виняткового ґатунку.

Численність патрачів у табуні швидко зростає. Вони вириваються із загону, завдаючи шкоди. Дресирувальники посилюють стінки загонів та роблять їх вищими. Мочарія пристосовується.

Тренування повзунів було чудовою ідеєю. Вони зразково розрізняють запахи. Найліпших використовують для пошуку ранійців, захоплених у полон работорговцями. Мочарія пристосовується.

Місцеві селяни залякані зграєю вовків, які нещодавно з’явилися й уже крадуть овець. Для розслідування прибуло декілька братів із Товариства Незримих.

Серед купців проходить змагання за наймання найліпших списниць, що брали участь у параді. Перебивання пропозицій інших може виявитися дуже дорогим задоволенням.

Під час лагодження торговельних шляхів робітники знайшли прадавнє покинуте поселення. На каменях були викарбувані символи, схожі на ті, що знайшли в руїнах серед боліт Ранії. Також знайшли чимало рідкісного прадавнього бурштину.

Один із кмітливих учених зрозумів, що токсиколог-відлюдник Мальронс Тенік мав невеличку лабораторію в селищі, зруйнованому феями. І землю зіпсували речовини, які розлилися після нападу фей.

Барійці занадто знахабніли. Час провчити їх. Штурмовики провели успішний наліт. Ранійці в захваті. Мочарія милостива.

Капітан вартових благає відкласти знищення пугача. Відтоді як він оселився у вартівні, у батальйоні сформувався великий потік гаримських добровольців.

Вода після нещодавнього затоплення відійшла й потягнула за собою пісок, відкривши загублений оазис.

Коли відступила морська вода від високих припливних хвиль Сьомого місяця, то місцеві знайшли прадавній ранійський пам’ятник.

Потужний буревій пронісся Мочарією. Багато курників зруйновано, птиця розбіглася. Мочарія пристосовується.

Аврелійські вчені розповіли хліборобам, що в прадавні часи благословіння Аврелії давало землям непомірну родючість. Якщо хлібороби поновлять Присягу Аврелії й матимуть віру, то Її благословення повернеться в ці землі.

Віддане населення забезпечує надходження коштів баронству. Їхній внесок буде приємним доповненням до воєнного капіталу.

Багатьох зворушують історії про славетну Аврелійську імперію, багато з них приймають присягу. У своєму запалі вони переконують родичів та друзів долучитися. Благослови нас усіх Імператриця.

Старий лісник вистежив вовка аж до лігва і знайшов там купу старих кісток та обладунки. Товариство Незримих кістки зацікавили більше за того вовка.

Після того як гаримські мугиряки вирушили в похід, у глибині пустелі бачили великий вогонь та чули жахливі крики болю на віддалі. Ті, хто ризикнув рушити на розвідку, ніколи не повернулися.

Селяни, що пішли служити арбалетниками, не змогли обробити землі, що призвело до поганих урожаїв та голоду.

Нові члени прагнуть стати до лав Товариства Незримих і засвідчити відновлення слави Аврелії. Однак вони покинули свої робочі місця, тож на ринку тепер криза.

Найманці від битви до битви поліпшують свої вміння й наповнюють гаманці. Їхній моральний дух на висоті!

Жодної війни не буває без втрат. Життя повертається в Мочарію.

Ворожка розповіла деяким солдатам про замовляння, яке гарантовано збільшить їхню есенцію. Чаровладникам на чолі загону дуже пощастило.

Надзвичайно велика зграя воронів знищила врожаї з нових фазенд. Менше зерна буде в коморах для сектантів та менше податків для баронства.

Селяни доповідають про велетенські гарбузи. Проблема в тому, що їх неможливо доправити на ринок. Присяжників відряджено на допомогу зі збору та перевезенню врожаю.

Гаримські мугиряки повертаються зі своїх таємничих обрядових зібрань у пустелі. Дехто з них має рани, нові шрами чи опіки, але всі стали сильнішими й лихішими, аніж були раніше.

Стара воїтелька-гаримка подарувала вам шкіряну фляжку як удячність за прийдешні битви. Вона обіцяла, що зілля дасть силу будь-кому, хто зробить ковток.

Новий потужніший порох випробували мушкетери. Вони лишилися цілком і повністю задоволеними.

Більшість селян не можуть придбати яблук за завищеними цінами. Фермери відмовилися знизити бодай на трішки, стверджуючи, що й так працюють у збиток, продаючи таку смакоту. Яблука починають гнити.

Розповідь про смерть колишніх рабів і шахрая-торговця швидко поширилася Мочарією. Гнів сколихнув серця ранійців, тож вони рушили на пошуки задля помсти. Мочарія милостива.

Гурт мисливців знайшов покинуте гніздо патрача. Але там були яйця. Гніздо перемістили до найближчого селища, намагаючись не розбити яйця. Мочарія пристосовується.

Продуктова криза спричинила голодування. Велика кількість золота потрібна для закупівлі продуктів та ліків.

Полювання виявилося невдалим, патрачі голодні. Вони вирвалися із загону та завдали чимало шкоди. Дресирувальники вирішили поділитися своєю їжею зі створіннями. Патрачі занадто цінні, щоби дозволити їм голодувати. Мочарія пристосовується.

Прибуття великої кількості утікачів із півдня виснажило всі запаси харчів. Життя повертається в Мочарію.

Дивний, але владний і гучний голос говорив із чаровладником уві сні. Він розповідав прадавні таємниці володіння й використання есенції.

Дивний, але цікавий сон наснився чаровладникам. У ньому імператриця Аврелія розповідала прадавні таємниці володіння й використання есенції.

Дивний сон наснився одному з чаровладників. У ньому тихий голос манив перейти пустелю й опанувати прадавні таємниці володіння й використання есенції.

Дивний, але цікавий сон наснився одному з чаровладників. У ньому чаровладник сидів навпроти вогнедишного прадавнього дракона, який розповідав таємниці володіння й використання есенції.

Пілігрими понесли Сльози Аврелії до храмів, пошепки розповідаючи про своє горе, сподіваючись, що Імператриця вгамує їхній біль.

Ніхто не знайшов горщика із золотом, але під час пошуків знайдено невеличку скриньку із сяйвовною.

Град вибив усі посіви зернових на півдні. Зима буде голодною й холодною.

Старійшини діляться знаннями. Молоді ранійці вчаться збирати гриби. Мочарія дає життя.

Налякані громовицею вівці втекли до лісу. Більше їх ніхто не бачив, але під час пошуків вівчар знайшов суцільне бурштинове дерево.

Шамани вчать молодих ранійців правилам наближання та приборкання диких гупал. Отрута гупал використовується шаманами для різних відварів. Мочарія пристосовується.

З глибин під Мочарією донісся глухий гуркіт. Води здійнялися та затопили родовища небесної руди. Старійшини кажуть, що вода піде, але доти про видобуток і мови не може бути. Мочарія пристосовується.

Провидиця попереджала про піщану бурю. Поселення підготувалося й не зазнало жодних втрат чи руйнувань. Неподалік стіни буря викрила прадавній скарб.

З-під поваленого пам’ятника дослідники прадавніх руїн дістали тіла. Там же знайшли й скриньку зі скарбами. Мочарія милостива.

Ковалі надіслали найостаннішу зі своїх робіт — неперевершена майстерність!

Старійшина вчить молодих ранійців лаштувати литаври на гупал. Це небезпечна робота й іноді трапляються нещасні випадки.

Шамани діляться знаннями про Мочарію та нагадують ранійцям про їхній зв’язок із повзунами, патрачами та гупалами: «Разом нас багато, нас не подолати». Усі святкують цей день. Мочарія дає життя.

У передвечір Першого місяця проводиться свято й запалюються ліхтарі, щоби потім пустити їх струмками й протоками Мочарії. Розповідаються історії про померлих, а з шаманських наметів долинають уривки видінь майбутнього. Життя повертається в Мочарію.

Після спаду води на мілині виявилося вдосталь колод та гілок. Збирачі запаслися деревиною. Мочарія милостива.

На лугах Лоту цвітуть тендітні блакитні дзвоники, прозвані Сльозами Аврелії. Дітлахи часто збирають ці квіти й за нагоди продають пілігримам, які прямують до храмів Аврелії.

Після бурі з’явилася вежа без видимих входів та виходів. Щоночі єдине вікно світилося моторошним сяйвом, але жодного мешканця ніхто не бачив. Щоранку біля підніжжя вежі знаходили купку золота.

Фермери прибули до розчищених земель, але там стояв неймовірний сморід. Усіх охопила дивна недуга. Дехто загинув, але більшість покинули ту частину баронства.

Караванник доповідає, що оаза на торговельному маршруті заросла колючою лозою. Вони намагалися прорубатися, щоби дістатися води, але лози миттєво відростали й ставали густішими та товщими. Караванники стверджують, що та водойма проклята і її варто обходити десятою дорогою.

Мандрівний шаман розповів про дивні тужливі звуки вглибині боліт. Схоже, навіть патрачів бентежать ці звуки. Гурт мисливців вирушив на розвідку. Мочарія пристосовується.

Піщана буря дві доби гуляла західними землями. Уся торгівля зупинилася, бо барійці ховалися в укриттях від жорстоких вітрів.

Аврелія не дарма віддала наказ про винищення ранійців. Жабинські розбійники заполонили землі й спричиняють хаос та розруху.

З’явилося кілька племен, вороже налаштованих ранійців. Хто знає, що і для чого дикуни роблять? Можливо, просто заблукали.

Різноманітні дикі квіти вздовж дороги наповнюють повітря приємними ароматами та милують око. Селяни зрізають їх та продають на ринку. Митарі збирають податки з продажів.

Група сектантів повернулися від Капустянок із великою кількістю послідовників прославляння імені Імператриці. Також, схоже, що від розбійників лишилися якісь скарби, тож Гертруда Капустянка надіслала щедру справедливу частку.

Після численних диспутів сектанти визначили, що подвійна веселка — знак від самої Аврелії. І знак такий разючий, що на запис до сектантів влаштувалися черги.

Нещодавні перемоги надихнули багатьох добровольців на вступ до війська!

Нещодавні перемоги приписують милості Аврелії. Багато хто бажає долучитися до відновлення імперії разом із Товариством Незримих.

Нещодавні перемоги надихнули багатьох молодих барійців на пошуки слави та багатства в лавах найманців!

Нещодавні перемоги надихнули багатьох ранійців на повстання супроти пригноблювачів! Мочарія пристосовується.

Ліга лісорубів опановує нову діяльність. Вони поставили ятки й продають нову страву — м’ясо на шампурах під назвою «Довгохвостий кріль». Страва надзвичайно смачна та популярна. Частка йде для харчування бідних.

Ранійці радо вітають дорослих челунів у своїх таборах, де зводять святилища для таких бажаних союзників. Челуни — велика сила в рядах ранійців. Мочарія милостива.

Малий загін дослідників вирушає на каное в глибину Мочарії, щоби знайти легендарні водоспади Зеленськуму. Мочарія пристосовується.

Холодного туманного ранку поблизу воріт замку терпляче стояв загін присяжників. Вони прокинулися й повернулися відновити славу прадавньої імперії.

Старець мандрує між таборами й розповідає історії про ранійських героїв минулого. Надихнувшись цими байками, молодняк відчайдушно тренує свої вміння. Мочарія милостива.

Шанована всіма гільдія дроворубів святкує вдалий сезон і з радістю ділиться надлишками деревини.

Дресувальники смержунів вирушають в експедицію, щоби відловити дикі екземпляри. Це дуже небезпечно, але у тваринячих лігвах часто можна відшукати лискучі предмети, що лишилися після жертв хижаків.

Для складання мапи Пустелі Зітхань та пошуку корисних ресурсів формується експедиція. Затрати великі, але іноді для здобуття великої нагороди потрібно трішечки ризикнути.

Гурт мисливців, шукаючи походження дивних звуків, знайшов рідкісного патрача-альбіноса. Вони піймали його й почали показувати всім охочим. Багато ранійців прибуло поглянути на диво. Така птаха вважається вісником хорошого. Мочарія милостива.

Усі шанують роковини смерті імператриці Аврелії, хоча й померла вона дуже давно. Усі відвідують храми Аврелії та залишають квіти й інші пожертви, сподіваючись отримати її благословення у прийдешньому році.

Усеньке селище не має сну через жахіття. Чутки поширюються і дехто вважає, що це прокляття. Життя повертається в Мочарію.

Щоби попередити інших селян про підступність фей, найняті барди написали пісні та почали розповідати історії про селище В’язів. У самому селищі збудовано храм на вшанування пам’яті зниклих. Іноді, на молодий місяць, там з’являються скарби.

Товари вільно прямують у баронство Соснового Узбережжя й прибутки барійських купців зростають — усе завдяки мудрому керівництву ради купців.

Найманці не знайшли ані сліду від каменю, натомість там була кров і кістки боржників. А посеред закривавлених решток око вабила велика купа скарбів.

Подейкують, що бачили чудовисько в річці Зоряний Буг. Місцеві запалюють вночі багато вогнищ, а вартові та мисливці відмовляються ходити поодинці. Мочарія пристосовується.

Подейкують, що бачили чудовисько в річці Зоряний Буг. Місцеві запалюють вночі багато вогнищ, а вартові та мисливці відмовляються ходити поодинці. Мочарія пристосовується.

У далекій долині знайдено прекрасну різьблену скриню. Жоден коваль не зміг ні розбити замок, ні підібрати ключ. Учені викупили цю скриньку за дуже, дуже пристойну ціну.

Загадковий проповідник розповідає історії про крилатого лева з пустелі, який застерігає про зло, що криється в золоті. Істота обіцяла самітнику життя без страждань, якщо він зречеться матеріальних благ. Натовпи послідовників проповідника заважають виробництву.

Поразки в нещодавніх війнах змусили оголосити додатковий набір селян до війська.

У місцевому шинку мудрий старий лісник поділився таємницями читання слідів із братами з Товариства. Його послуги оплачено, Присягу прийнято.

Дощ не вщухає, і всі ямки заповнені водою. Копальні зупинили видобуток, але тепер там можна наловити багато вугрів. Мочарія пристосовується.

Річка Західнячка вийшла з берегів. Велика кількість селян зникли безвісти, а більшість урожаю втрачено.

Річка Гешша вийшла з берегів. Прилеглі фермерські господарства змило геть, але після сходу води знайшовся прадавній склеп.

Річка Дуга вийшла з берегів, а потім на затоплених місцях заквітли рідкісні пустельні квіти. Гарими збирають такі й переганяють у смачнючий лікер, який приносить неймовірні прибутки.

Великий потік води зачепив північну частину Мочарії. Місцеві були готові й приготували риболовні сіті. Вилов був неймовірним. Мочарія милостива.

Знання старійшин передаються від джерельця до ставка, і дедалі більше ранійців вчаться збирати врожаї. Мочарія пристосовується.

Оскільки скарб, про який розповідав череп, уже знайшли, то потреби в такому диві вже нема. Тож череп продали мандрівному купцю, який виявив неабияку цікавість до таких речей.

Коли присягоносці співають, то ставлять скриньку для грошей для натовпу, що збирається послухати прадавні мелодії.

Привселюдне декламування цих рядків надихає війська.

Низка перемог окупилася. Уся зібрана здобич та вціліле спорядження з бойовищ вартує чималенького капіталу.

Низка перемог окупилася. Уся зібрана здобич та вціліле спорядження з бойовищ вартує чималенького капіталу.

У пустелі впала комета. До неї наввипередки вирушили місцеві ремісниці. Від удару камінь розколовся й усередині знайшли небесну руду!

Після довгого періоду тренування та вишколу списниці різних батальйонів об’єдналися для щорічного параду, щоби показати злагодженість та точність рухів. З усіх усюд з’їхалися вболівальники, щоби прапорами вітати своїх улюблениць та милуватися захопливою виставою.

Уночі втекли повзуни й пожерли всі запаси риби. Жителі дуже голодні й змушені купувати провізію в купців. Мочарія пристосовується.

Під час щорічного фестивалю визначається статут купців. Оскільки кількість членів обмежена, то найслабші поглинаються більшими домами, а їхні активи (рухомі й нерухомі) використовуються належним чином, зазвичай для обслуговування інших та перерозподілу ресурсів.

Серед місцевих шляхтичів росте невдоволення. Постійно зникають коштовні дрібнички.

Дослідження людських записів зі скрині, що знайшли в болоті, розкриває їхні стратегії та тактики. Ранійці розробляють нові шляхи перемог над людьми. Мочарія пристосовується!

З болота на поверхню піднялося роздуте тіло барійського купця та кілька скринь. Тіло купця повісили на кордоні Мочарії, щоб інші знали, що їм тут не раді. Життя повертається в Мочарію.

Поблизу доріг у лісах вештаються душогуби. Купці скаржаться, що зникають каравани з товарами, а разом з ними й податки, що мали йти до скарбниці.

Під час патрулювання річки Зоряний Буг зникло декілька вартових. Місцеві мисливці читають сліди. Життя повертається в Мочарію.

Мирні часи та хороші врожаї нагадують усім про славетні дні Імперії.

Двоє місцевих трубадурів із шинків «Молочні зуби» та «Повний кухоль» готуються до прийдешнього змагання «Золоте горло»! Геть усі нетерпляче чекають цього. Потрібні додаткові витрати на забезпечення порядку між прихильниками різних виконавців.

Над батальйонами ширяє золотий орел. Оскільки це вважається доброю прикметою, то батальйони з радістю ринуться у бій, щойно випаде нагода.

Доповідають, що в південній частині баронства стався зсув землі, який заблокував торговельний шлях. Присяжники розчистили дорогу, а під час роботи знайшли стару скриню з обладунками та реліквіями часів Аврелії.

Вітер, що знищив караван, перемістив велику кількість піску й виявив неподалік чийсь сховок.

Мед та зцілювальні бальзами від бджоляра усувають алергічні реакції й непогано продаються. Зростає діяльність на ринку, а з ними й продажі та податки!

У баронстві мир і спокій. Арбалетники звільняються зі служби й повертаються на поля. Настав час розквіту й багатств.

Місцеві селяни починають бачити переваги в поклонінні Аврелії. Менша кількість ворожнечі й сутичок між сусідніми баронствами та захист від невмерлої армії призвело до спокійного мирного життя, вдалої обробки земель та збору великих податків для влади.

Після багатьох перемог загарбників-чужинців випроваджено геть. Співають пташки, лілії квітнуть, ранійці збираються разом і святкують, прославляючи прийдешнє світле майбутнє. Мочарія дає життя.

Кілька найманих сасанідів рушили на спостереження за містиком. Вони доповідають, що разом із послідовниками містик зводить у пустелі величезну кам’яну статую. Вона нагадує крилатого лева, що захищає купу скарбів.

Незвичайно густа імла вкрила навколишні землі. Доповідають, що зникають вівці та вівчарі.

Рада челунів вирішує, що хвороба — це кара за використання іноземних товарів у Мочарії. Дехто відмовляється в таке повірити. Смерті продовжуються. Життя повертається в Мочарію.

Аврелійські вчені не знайшли відповідей в історичних записах, щоби пояснити зміни в родючості земель хліборобів. Вони підняли кількох присяжників, щоби спитати очевидців напряму, чи пам’ятають ті щось із часів Аврелії.

Учені за обміном розкрили декілька таємниць сусіднього баронства в обмін на доступ до бібліотеки. Ці відомості знадобляться під час майбутніх конфліктів.

Доповідають, що в лісі поблизу селища В’язів помітили дивні вогні та чули музику. Найстаріші селяни стверджують, що це феї, і закликають усіх триматися якнайдалі. Але дехто поніс дари феям до дерева підношень на краю лісу.

Струмок заблокувало каміння. Тепер місцеві фермери страждають від нестачі води. Присяжники прибули, щоби розчистити завали та посилити береги струмка. Місцеві вражені.

Переможець за свою мелодію отримає налаштувальний камертон та мішечок золотих монет. Місцеві батальйони найняли чимало нових козарів.

У кількох шляхетних осіб зникло трохи золота.

Одягнуту в чорне стару мандрівницю знайшли мертвою. Її тіло було пробите кілками, а всі пожитки викрадено. Та здається, що на порозі смерті вона встигла вимовити посмертне прокляття!

У скриньці з книжками знайшлися записи прадавнього чаровладника. Там викладено цікаві теорії з некромантії. Рукописи продано колекціонеру рідкісних книг за пристойну ціну.

Виявилося, що злодієм був молодий знуджений шляхтич, якого не взяли в лицарі. Юнака відправили в тривалу подорож до Барії з торговельним завданням, бо такі здібності там точно згодяться.

Гурт зацікавлених ремісниць вирушив на огляд оази. Вона й справді була вкрита рослинністю й до води не можна було дістатися. Водойму оточувала стіна з товстої колючої лози, уквітчана прекрасними пахучими трояндами. Узявши кілька зразків, ремісниці повернулися додому.

У королівстві багато ринків та купців. Уся ця придбай-продайна діяльність забезпечує скарбницю добрячою жменею золота з кожної оборудки.

Небом несеться велетенська вогняна куля. Селяни побоюються, що це знак кінця світу, тому ховаються по хатах. Під час падіння комети знищено велику кількість посівів.

Небом несеться велетенська вогняна куля. Учені вважають, що вона містить велику кількість потужної есенції, тож шукають місце падіння. Подорож обіцяє бути довгою й виснажливою.

Небом несеться велетенська вогняна куля. Вважаючи, що це якась нова зброя, два сусідніх купці розпочали сутичку. На це витрачено велику кількість грошей.

Небом несеться велетенська вогняна куля. Старець мандрує землями й віщує, що комета — знак для відродження ранійців. Багато було спостерігачів за кометою і дехто обрав шлях шаманства. Мочарія милостива.

Ранійці використовують курячі пух та пір’я, щоби майструвати теплі й м’які спальники. Нічого не викидається в Мочарії. Мочарія милостива.

Дощі наповнили річки, вода винесла на берег багато деревини для збирачів. Мочарія милостива.

Мисливиця на вивірок знайшла кілька коштовних камінців у дуплі. Та не втрималася й розпатякала всьому шинку, щоби повеселити людей та отримати чарочку за байку. Згодом до неї прийшли законники та й конфіскували багатство.

На місці знищеного падінням комети поля із готовим до збору врожаєм селяни знайшли велетенську яму. А на дні мирно лежав велетенський шмат небесної руди.

Пошуки комети привели до великого кратера, у центрі якого знайшли великий шматок небесної руди. Уцілілі вчені місяцями досліджували руду, але так і не виявили жодних ознак нової есенції.

Купець із Барії мандрує болотами на веселому розфарбованому фургоні. Продає корисні знаряддя, вовняні ковдри та солодощі. Платою за товари бере гриби та сушені рослини. Мочарія пристосовується.

Багато купців мандрує цими землями. Митники та податківці чинно справляються зі своєю роботою й обростають жирком.

Селища з курниками розвиваються швидше — це джерело їжі подобається ранійцям дедалі дужче. Кількість населення зростає. Що більше дитинчат, то більше треба будувати хаток-мазанок. Мочарія дає життя.

Почувши мудрість старійшин, курниковий злодій повернув курчат. Його вигнали, а все збіжжя розподілили між нужденними. Життя повертається в Мочарію.

Курочка знесла ще багато золотих яєць, але селяни постійно надсилали прохання про повернення птиці. Проведено розрахунки й підготовку до святкування, щоби нагородити селян за їхній «подарунок» королівству.

Відважний мисливець приніс із полювання двох живих курчат. Він розповідає, що барійці вирощують курчат, а потім дорослі курки несуть яйця. Мочарія пристосовується.

Товариство Незримих відновило традицію створення живих лабіринтів. Для підданих це здивування та веселощі, а для спільної мети — дзвінка монетка.

Боржників у рамках відпрацювання боргу відправили на лагодження доріг після піщаної бурі. Це спричинило нестачу робітників у кузнях, копальнях та на млинах, однак постачання вовни відновилося одразу після завершення робіт.

Короткочасні теплі дощі на півдні — чудовий полив. Селяни отримали відмінний урожай весняних ягід.

Невеличка злива створила калюжі й багнюку поблизу розкопок. Один із сектантів послизнувся й знайшов оббиту залізом скриню.

Короткочасні дощі на півдні принесли полегшення сухій розтрісканій землі. Усі святкують!

Після легкого дощику й рибка непогано ловиться. Мочарія милостива.

Потужні зливи, яких не бачили ще за дідів, зруйнували Лемківський міст, коли його якраз переходили лицарки в повних обладунках. Лицарки втопилися, а родинам надіслано відшкодування за втрату годувальниць.

Люди почали з новою завзятістю переписуватися листами. Виробники паперу дуже вдячні й надсилають подарунок.

Сектанти розповсюджують листівку з описом знаків, які лишилися після Великої імператриці Аврелії. Вони відвідують найменші селища, щоби ділитися своїми теоріями.

Лихоманка шириться всіма землями. Сектанти поспішають всюди, щоби допомогти людям відійти з миром і засвідчити їхню Присягу.

З лісового двору надійшов подарунок. Феї надсилають свої найщиріші вітання й прадавній артефакт, замотаний у льняну вишиванку.

Один з учених, відправлених для дослідження нашестя шашелі, випадково знайшов прихований розплідник пацюків у глибині лісу. Лісоруби викрали пацюків, які мали покінчити із шашелем, і готують з них шашлики! Тепер тваринки на волі!

Ліга лісорубів вдячна за пацюків, які врятували ліси від нашестя шашелі. На честь загиблих пацюків споруджено пам’ятник.

Незнайомець стверджує, що за допомогою лозини може знайти воду в пустелі. Під час перевірки виявилося, що не може. Тому його продали в рабство, щоб оплатити змарнований час.

Шамани вивчили прадавні людські руїни й дізналися чимало корисної інформації про заклятого ворога — імператрицю Аврелію. Вони поширили ці знання серед усіх. Ранійці пильнуватимуть свій народ. Мочарія пристосовується.

Ранійці знайшли чимало старих руїн та статуй людей. Ездри використовують деякі статуї як мішені для тренувань, а деякі розтрощили заради цінного каміння. Мочарія милостива.

Дикий патрач спустився в селище в пошуках своїх курчат. Родина возз'єдналася, дике створіння приєдналося до зграї. Але спершу патрач пошкодив чимало будівель у селищі. Життя повертається в Мочарію.

Спостережливий сектант дослідив лялькову виставу й пов’язав лялькаря з місцевими заворушеннями та зникненням присяжників. Усі вистави скасовано, «ляльки» відібрано, а лялькар визнав провину й приніс Присягу.

Надихнувшись ляльковою виставою, діти по всіх поселеннях почали створювати власні виступи із ляльками-присяжниками. Декілька присяжників зникло безвісти від початку таких подій.

Лялькар мандрує між ринками й розповідає дітям героїчні балади про могутніх присяжників та вчить їх шанувати Присягу Аврелії.

Відтепер майстри можуть забезпечити стале постачання зброї. Вони навіть почали додавати екзотичні матеріали та створювати зачаровані артефакти. Мочарія пристосовується.

Злодій знову вчинив крадіжку, Потрібно якось діяти. Треба збільшити кількість вартівень.

У майстерні сивочолі майстри розробили новий і потужніший вид пороху.

Ковалька скувала предмет, гідний чаровладників. Натомість вона попрохала лише здібну ученицю собі в помічниці. Обмін винахідливої юнки на шедевр ковальської майстерності пройшов успішно.

Експедиція була успішною, навесні з’явилося багато здорових малят смержунів.

Трупа циркачів та спритників мандрує від шинка до шинка, даруючи всім сміх та радість. Моральний дух військових злетів до небес.

Дослідники поділилися мапами, які містять відомості з глибин Мочарії. Вони так і не знайшли водоспади Зеленськуму, але занотували багато інших корисних місць. Мочарія милостива.

Один із пошматованих сувоїв зі скрині виявився частиною мапи. Вона стане в пригоді. Мочарія милостива.

Щороку під час сходження П’ятнадцятого місяця гаримські мугиряки покидають свої позиції й мандрують углиб пустель, не вимовляючи жодного слова.

Сільський доглядальник підкинув яйця іншій самиці патрача, щоби вона висиділа їх. І всі три вилупилися! І вони неймовірно голодні. Мочарія пристосовується.

Козарі з усієї Барії прибули до Колодяжного, щоби взяти участь у конкурсі «Найчарівніша мелодія». У програмі гучний фестиваль та масові святкування.

Померла стара шляхетна пані. Як не дивно, жоден зі спадкоємців не заявив про права на спадок. Більшість із її майна — це нікчемний мотлох, але старезний кинджал наче можна використовувати.

Померла всіма шанована купчиха Аршама Товстопальчук. Вона була останньою з роду. Згідно із заповітом усе майно розподілено між іншими купцями.

Річка Західнячка вийшла з берегів, і посеред поламаного гілля та іншого сміття, що утворилося після затоплення місцевості, селяни знайшли скам’яніле дерево та прадавній бурштин.

Знайдено рештки мертвого чаровладника. Усе збіжжя відішло владі.

Місцевого шинкаря знайдено мертвим. Схоже, він застав на гарячому злодія, який його вбив та втік.

Селяни масово почали полювати на вивірок, щоби хоч якесь м’ясо готувати. За продані шкурки сплачується шкурне мито золотом.

Деякі лицарки вивчають записи відомого генерала. Там описуються різноманітні стратегії для забезпечення перемоги.

Лучниці вивчають прадавній трактат про стрільбу. Схоже, вони чогось таки там навчилися й передають ці нові знання між загонами.

Перелітні птахи поїли рибу в Мочарії. Тепер доведеться купувати їжу в жадібних купців або голодувати. Життя повертається в Мочарію.

Вода рушила іншим річищем, і на підсохлих землях світу відкрилися старі руїни. Окрім цінного каміння в них знайшли ще й скарби! Мочарія милостива.

Старійшина вітає нових вершників гупал у спільноті й після вечірнього святкування нарешті настає тиша й спокій.

Щось убило отару овець у нічній темряві. Вівчаря покарали за сон на робочому місці, але місцеві тепер бояться того, що скрадається після заходу сонця. З хорошого: овечі шкури продано за мішечок золота.

Коли челуни вибираються з яєць, то рушають у далеку мандрівку водами Мочарії, щоби набратися сил і знань. Мочарія дає життя.

Чатові доповідають про моторошну пісню — приємну, однак і сумну — що лунає мовою, яку ніхто не розуміє. Товариство Незримих вважає це хорошою прикметою.

Мочарійські лілії квітнуть, а ранійці радіють. Мочарія дає життя.

До селищ, проклятих жахіттями, вирушила провидиця. Вона виявила, що в джерело питної води потрапила якась речовина зі старих діжок. Селяни вилучили всі діжки й знайшли всередині скарб. Прокляття знято. Мочарія пристосовується.

Оскільки запас пір’їн обмежений, то їхня вага дорівнює вазі золота для оплати вартості. Прибуток просто надвисокий, вище вже нікуди!

На кінці веселки пошуковці помітили яскраве пурпурове сяйво, яке виявило поклади небесної руди. Либонь, це буде ліпшою знахідкою, аніж казковий горщик із золотом.

Надихнувшись неймовірним показовим парадом, до загонів списниць масово почали звертатися із проханням прийняття на службу.

У страху перед голодною зимою невірні селяни усвідомили свою гріховність. Тож вони прийняли Присягу, возвели храм Аврелії й відчули на собі Її милість.

Майже всім селянам вдалося зібрати видатні врожаї. Вони охоче діляться плодами праці.

У велетенському гнізді знайшлося величезне яйце. Коли мисливці намагалися його вийняти, то випадково випустили з рук і розбили. Усередині було п’ять шматків прадавнього бурштину.

Один зі збірників податків втричі перевищив норму збору податків за місяць.

Один зі збірників податків втричі перевищив норму збору податків за місяць.

З’явилася купа найманців! Вони стверджують, що мають контракт на отримання відшкодування. Схоже, убитий барійський купець був відомою та шанованою особою.

Банда найманців без контрактів обрала слизьку доріжку й грабує каравани. Через це зупинився потік купців. Таке не можна лишати безкарним.

Під час щорічного святкування Дня народження Аврелії всі віряни відчули особливий зв’язок з імперією та духом Аврелії.

Надихнувшись спостеріганням за кометою, ремісниці вдосконалили прицілювання пеклодихів та отримали великі прибутки від продажів нової розробки.

Оазис на півдні зруйновано роєм голодної писклявої сарани. Тепер його потрібно лагодити. Здається, провидиця казала правду.

У такі неспокійні часи потрібно гуртом будувати стіни й укріплення. Під час збору матеріалів один старигань упав у стару шахту й зламав ногу, але знайшов поклади небесної руди.

Купка лицарок провокує Товариство Незримих. Що ж, якщо ці бляшанки не приймуть Присяги, то їхні кістки та есенція все одно знадобляться. Відправлено кілька присяжників, щоби втихомирити провокаторів.

Нещодавні втрати та підвищені податки змушують селян задуматися: «Нахіба нам лицарки?». Зростає невдоволення, назріває бунт.

Сектанти визначили, що ворони — прояв невдоволення Аврелії. Селяни принесли Присягу, щоби вдовольнити Аврелію, а потім вполювали воронів, щоби втамувати голод.

Дехто з хліборобів зібрали бідні врожаї. Вони стверджують, що земля змінилася й не така щедра, як у часи Аврелії. Вони звернулися до аврелійських вчених, щоби ті пошукали відповідей серед історичних записів.

На святкування випадково потрапив патруль. Вони швидко дізналися про причини такого лементу й веселощів. Курка знесла золоте яйце, яке дід бив, і баба била, і миші гризли, та не розгризли. Яйце й курку швидко забрали на потреби баронства.

Новий порох намагалися пристосувати для пеклодихів. На превеликий жаль, під час випробувань стався вибух і майстерню стерло з лиця землі.

Виявилося, що нові землі не підходять для фермерства. Урожай мізерний. Для живих підданих Аврелії доведеться зробити додаткові закупівлі продуктів.

Несподівана піщана буря знищила торговельні шляхи, декілька караванів зникло. Гільдія доповідає про критичну нестачу вовни, спричинену цими подіями.

Майстри скаржаться на відсутність сталого постачання матеріалів для забезпечення потреби в зброї. Тож, згуртувавшись, вони пограбували барійську копальню. Мочарія пристосовується.

Винахідливий купець заснував нову послугу з доправлення вантажів та листів між поселеннями. І, звісно ж, справно сплачує всі податки.

Новина про вибух у майстерні розповсюдилася. Багато ремісників вирушили на місце трагедії, щоби дізнатися про нову формулу.

Висаджено новий фруктовий сад. Він забезпечить людей фруктами, а баронство — податками з продажів.

Новий тираж монет з отвором у центрі презентували на церемонії Явлення. Отвір — нагадування всім про податки, які вони колись сплачували Арлеону.

Присяжники мали розчистити землі поблизу Тихолужжя, щоби заснувати нові фазенди для виробництва продуктів для сектантів, кількість яких невпинно зростає. Після повалення нічим непримітного старого дерева на присяжників напала зграя воронів.

Товариство Незримих щороку зводить нові храми Аврелії. Це потребує надзусиль видатних митців та найліпшого матеріалу для будівництва.

Жінка, одягнута в чорне, мандрує цими землями. Де б вона не була, там завжди лишає маленький дарунок за можливість ночівлі.

Усі, хто розділяв їжу разом зі старою каргою, занедужали. Масове харчове отруєння. Дехто почав повторювати чутку, що це діяння старої відьми.

Рада купців збирається для обговорення кількості випуску додаткових монет. Перемовини влетять у копієчку.

Родичі були саме там, куди вела мапа, але всі мертві. Того торговця більше ніхто ніколи не бачив. Життя повертається в Мочарію.

Ремісниці розробили новий спосіб обробки небесної руди. Настав час неймовірних винаходів! З цього матимуть зиск геть усі!

Новий спосіб обробки сталі, розроблений механіками, впровадили у всю промисловість. Трачки та копальні працюють дієвіше, а прибутки зростають!

Старійшина вчить молодих ранійців виготовляти литаври для гупал. Для них потрібно зловити величезну рибу, що живе в глибоких болотах Мочарії. Потрібно багато рибин як для майстрування, так і для їжі.

Знайдено велетенський опал і миттєво продано на аукціоні в приватну колекцію! Власник і остаточна ціна не розголошуються!

Гільдія купців зібрала пожертви, щоб оплатити плакальниць на похоронній процесії. Це було швидким і урочистим дійством.

У скрині лежало оповідання про кохання та драми лицарів давнини.

Цьогоріч селяни проявили неабияку винахідливість у створенні опудал. Вийшло щось схоже на присяжників у смішних капелюхах. Моральний дух на висоті, а врожаї чудові.

Купці перерахували кількість золота поблизу вежі, й лишили рівнозначну кількість небесної руди натомість.

Знання про збирання грибів були сприйняті неправильно. У результаті в ранійців повні кошелі поганок. Життя повертається в Мочарію.

Імперія постійно росте, їй потрібні нові землі для ферм. Загін присяжників відправлено для допомоги селянам.

Журба й непозбувна бентега накрила землі королівства.

Багато хто рушає в щорічну паломницьку подорож, щоби відвідати храми Аврелії та вшанувати її велику мудрість і любов до свого народу.

Шамани вчать, що ніщо не має бути змарноване й викинуте. Якщо патрачі гинуть у бою, то їхнім м’ясом харчується табір, а кістковий мозок використовується в пастках для лову нових патрачів. Життя повертається в Мочарію.

Велика кількість патрулів заспокоює селян, а збірники податків безперешкодно отримують і перевозять золоті монетки.

Оскільки часи неспокійні, то купці підписали контракти з кількома загонами найліпших найманців, щоби захистити торговельний шлях.

Війт у ринкових суперечках розсудив на користь пекаря. Той звів кам’яну піч і надіслав смачнющі бісквіти до збройних сил та територіальної оборони. Усі залишилися задоволеними!

Деякі вчені записують положення зірок. Вони сподіваються передбачити парад планет.

Ніхто не знає, звідки прийшла традиція святкувати передвечір східного вітру, але мешканці Лот залишають підношення біля порогу й окреслюють коло сіллю навколо своїх помешкань.

Рада купців наймає сасанідів для чергової подорожі в Соснове Узбережжя. Невдовзі звідти надходять новини, що з тамтешнім бароном трапився нещасний випадок. Новий барон повністю зняв мито з барійських товарів.

Перемогу отримує трубадурка з «Молочних зубів». Дехто каже, що звучала вона неймовірно. Її дзвінкі рими про гнилі зуби вразили слухачів, і вони з радістю віддали пишній пані перемогу.

У місцевій річці знайшли величезну перлину.

Чудова погода й надзвичайні врожаї. Деякі селяни відклали арбалети й повернулися до роботи.

Удячні фермери надсилають кілька діжок персикового вина. Так вояки пам’ятатимуть, за що вони б’ються і кого боронять.

Селяни, що звільнялися на час збору врожаю персиків, повернулися й притягли із собою друзів, а також кілька пирогів!

Коли караван переходив пустелю, то раптово здійнявся потужний вітер. Усе живе й неживе засипало піском навіки.

Землями шириться раптовий беззаперечна віра у світле майбутнє.

Учені змогли підняти кількох присяжників із нещодавно померлих від токсинів, тож мандрівка до селища була не зовсім марною.

Виявлено підробку. Усіх власників негайно ув’язнено, а майно вилучено. Це означає нові придбання для чесних купців.

Давно не надходило ніяких звісток із селища В’язів. Для розслідування туди відправлено патрульний загін сектантів. Доповідають: селище порожнє й покинуте.

Пізньої ночі чатовий помітив і застрелив якогось чолов’ягу, що підтюпцем мчав полем, притримуючи величезну торбу. Серед його збіжжя знайшлося чимало золота.

Пізньої ночі чатовий помітив і застрелив якогось чолов’ягу, що підтюпцем мчав полем, притримуючи величезну торбу. Серед його збіжжя знайшлося чимало золота.

Під час параду на День Перемоги успішний та славетний капітан найманців вштрикнув у свій капелюх довгу пір’їну патрача. Це роздмухало попит на пір’я, прибутки просто злетіли!

Лагодження Лемківського мосту завершено. Установлено нову плату за користування.

Ранійці доправили золото до барійця, а він натомість дав мапу зі вказаним місцем перебування їхніх родичів. Мочарія пристосовується.

Селяни віднесли тіло шамана ранійцям. Вони розчинилися серед лісу поблизу річки, а на березі лишився великий опал.

Коли робітники виходили з покинутого поселення, то на них напала зграя повзунів, що ховалася серед руїн. Без жертв не обійшлося, але кільком боржникам вдалося втекти більш-менш цілими.

Повзуни мають винятковий нюх. Шамани тренують їх для пошуків рідкісних грибів із чарівними властивостями. Мочарія милостива.

Юний талановитий ремісник, надихнувшись спостереженнями за малечею, що запускали змія, розробив нову систему шківів та коловоротів, щоби доправляти руду з глибоких копалень та поліпшити виробництво. Місцеві купці щедро платять за нову технологію.

Богомільні вояки вирушили до Східного кордону, щоби показати невірним селянам гріховність їхнього буття. І поки сектанти оспівували милості Аврелії, щурі пожерли весь урожай на полях.

Пограбування! Якимось чином злодій проник до сховища та виніс достобіса золота.

Гільдія ремісників подарувала батальйонам найманців механічних птахів як відзнаку за нещодавню перемогу. Достеменно невідомо, чи то птахи, чи то перемога так вплинула, але до найманців сформувалися черги охочі служити.

Учені знайшли скарби в багато прикрашеному склепі. Вони стануть чудовим внеском у спільну справу.

Усі святкують день народження Сесилії Стаутгартської. Купа подарунків та цілодобове святкування.

Цього дня козарі грають як ніколи. Пеклодихи запускають у нічне небо феєрверки — усі святкують завершення чергової навколосонячної подорожі тих, хто народився цього дня.

Сьогодні ранійці святкують день нерестування. Маленький ящик із подарунками сплив на поверхню ковбані. Мочарія дає життя.

Щороку святкується День народження Аврелії. Усі обмінюються подарунками, відтворюючи те, як вона обдаровувала імперію.

Рада купців отримала нові розрахунки митного збору в баронстві Соснового Узбережжя. Митна ставка надвисока! Посланці вирушили на перемовини. Купці взяли на себе витрати на подорож.

Після перекладу барійських книг із податкової справи та реформування багато цікавих ідей було взято до уваги й впроваджено задля дієвого збагачення влади.

На півдні помітили неймовірної краси подвійну веселку. Усі забули про свої обов’язки й кинулися шукати горщик із золотом на її кінці.

На сході помітили неймовірної краси подвійну веселку. Усі кинули роботу й почали обговорювати чи то раптом не знак від Аврелії?

Пожежа пронеслася селом на півдні й лишила по собі лише попелище. Серед руїн уцілілі селяни знайшли рештки прадавнього мавзолею. Це чудове джерело будівельних матеріалів.

Надійшли щедрі пожертви від невідомих. Ґречно вдячні.

У золотій копальні знайшли багату золоту жилу.

Поблизу боліт помітили велике барійське військо, що прямує точно до розплідників повзунів. Життя повертається в Мочарію.

Тренування повзунів виправдало себе. Вони виявили работорговців і всіх попередили. Підготувавши засідку, ранійці змогли здобути перемогу й звільнити кількох полонених. Мочарія пристосовується.

Оскільки град знищив посіви, то селяни голодують. Багато хто йде служити в арбалетні підрозділи. Як-то кажуть: і шлунок набити, і мідяків заробити.

Після відбуття перелітних птахів залишилася ціла купа довгих кольорових пір’їн, які залюбки купували дослідники в пурпурових мантіях, щоби писати ними. Дивні людиськи. Мочарія милостива.

Мисливці наштовхнулися на барійського купця, що запропонував обміняти бочку пороху на золото. Повернувшись у табір та вирішивши перевірити порох, ранійці виявили підробку. Мочарія пристосовується.

Після знаходження розбитого каное пройшов цілий місячний цикл. На берег винесло пліт із кількома змореними й голодними дослідниками. Мочарія дає життя.

Більшість ранійців визволено з барійського полону, але ціною великих втрат. Народ у розпачі. Життя повертається в Мочарію.

Посланець дрібної шляхтички Ґертруди Капустянки передав Товариству Незримих прохання про захист. На землях Ґертруди з’явилися розбійники, які вимагали гроші. Розбійники — погано для всіх, і шляхта має бачити, що Аврелія захистить їх.

Посланці повернулися із Соснового Узбережжя. Тамтешній барон бойкотує перемовини, митний збір лишається незмінним.

Проповідник та його послідовники заважають торгівлі. Вони зламали замки кількох складів та поцупили чималу кількість каменю.

Викравши барійську руду, майстри повернулися! Тепер буде що святкувати й майструвати. Мочарія милостива.

Загін мисливців, до складу якого ввійшли мушкетери та списниці, рушив на болота, щоби зібрати якнайбільше пір’їн патрачів. Відтоді ніхто більше не чув нічого про них, а з тої місцевості на ринок не надійшло жодної пір’їни.

Потужні вітри на півночі королівства змели з лиця землі села та повалили ліси. Потрібно полагодити спершу тартаки, щоби вони могли обробляти повалені дерева.

Потужні зливи змили сіль і позначили кінець Сьомого місяця. Ранійці вдячні за велику кількість солі та харчів. У наступні місяці вилупляться багато яєць. Мочарія дає життя.

Лицарок убито всіх, а їхні тіла відправили вченим для досліджень. Обладунки виявилися відмінної якості й залишилися для потреб Товариства Незримих як відшкодування за дошкуляння.

Група відунів вивчала прадавні руїни. Вони знайшли й розповіли про славетне минуле ранійців. Новини розповсюджуються від табору до табору. Народ мріє про ліпше майбутнє. Мочарія пристосовується.

Під час досліджень віддалених частин Мочарії мисливці натрапили на прадавні руїни з різьбленнями, які нагадували ранійські. Історія розповсюдилася всією Мочарією, народ святкує. Мочарія дає життя.

Коли челуни стають занадто старими для битв, то рушають у подорож між таборами, розповідаючи оповідки про ранійців та доносячи мудрість Мочарії. Їм усюди раді, куди б вони не прийшли. Мочарія пристосовується.

Під час патрулювання Волионських лісів стрільчині знайшли кілька ділянок зі старими деревами та великими покладами прадавнього бурштину!

Під час досліджень прадавніх руїн стався нещасний випадок. Пам’ятник дракону впав і розчавив кількох дослідників. Селяни провели цілий день у скорботі. Життя повертається в Мочарію.

Після тривалої відсутності нападів на торговельні каравани більшість купців розпустили найманців, бо додатковий захист більше не потрібен.

Великі запаси золота дозволяють укладати ліпші угоди та отримувати ліпші ціни. Усі прибутки надійно зберігаються у сховищі.

Високі хвилі затопили західну частину Мочарії солоною водою. Багато ранійців загинуло. Життя повертається в Мочарію.

Ринкова провидиця всіх своїх клієнтів попереджала про прийдешню пошесть, що матиме вигляд галасливої темної маси. За порушення спокою на неї накладено штраф.

Трубадур із «Повного кухля» не отримав омріяної перемоги. Але за влучне римування «менестрель-готель» отримав кілька діжок відбірного елю.

Зріс попит на яблука, а за ним не забарилися зрости й ціни.

Гільдія відправила кількох ремісниць для вбивства повзунів та переобладнання поселення в проміжний пункт для караванів, що йдуть небезпечним маршрутом. Зникнення караванів у цій місцевості припинилося.

Один злодій намагався вилізти на вежу та вдертися всередину. Його тіло так і не знайшли, але навколо вежі з’явився смердючий густий туман. Золото більше на землі не знаходили.

Загадкова хвороба вразила селища з курниками. Пошесть швидко шириться між таборами. Невдовзі заразилися всі ранійці. Життя повертається в Мочарію.

Пугач оселився у вартівні. Гарими побачили в цьому добрий знак багатства, однак невдовзі почали зникати малята смержунів, а соколине полювання лишалося без здобичі. Тож призначили нагороду тому, хто позбудеться пугача.

Експедиція, яка мала скласти мапу Пустелі Зітхань, зникла. Це було кепське капіталовкладення. Дехто навіть подумує, чи не прокляття це якесь було.

Поселенці доповідають, що барійські розбійники взяли в полон багатьох місцевих. Ранійці пам’ятають дні рабства й вимагають відплати. Мисливці сформували рятувальний загін і вирушили на перехоплення. Мочарія пристосовується.

Під час щорічного фестивалю очільники найвпливовіших купецьких домів зустрічаються, щоби поновити союз проти іноземних вторгнень та обговорити ціноутворення в прийдешньому році. Ця зустріч дуже важлива.

На березі річки, де вбили ранійського шамана, плюнути нема де — уся земля вкрита гнилою мертвою рибою. Селяни перелякані та вважають, що це прокляття наслав загиблий.

Старий ранійський жабин в обідраному лахмітті хотів покамплати на березі ріки. Невдовзі його знайшли мертвим на тому ж місці. У шкіряній торбині лежав таємничий артефакт.

Ранійський жабин хотів покамплати в лісі. Присяжники, які вирушили туди для розслідування, одразу напали й вбили його. Схоже, що це спрацював прадавній наказ Аврелії стосовно знищення всіх ранійців.

Старий ранійський жабин в обідраному лахмітті хотів покамплати на березі ріки. Гаримські дізнавачі ще не встигли взятися за нього, як він помер. У його шкіряній торбині зберігався артефакт.

Для розслідування причин перебування ранійців у лісі відправили кількох сектантів. Істинну мету виявити не вдалося, але вони знайшли дивний склеп із різьбленнями драконів назовні та скарбами всередині.

Нещодавні напади барійців на півдні змусили багатьох ранійців тікати, лишивши все майно позаду. Утікачі без допомоги шамана часто зникали навік у глибинах Мочарії. Життя повертається в Мочарію.

У королівстві з’явилася група розлючених ранійців. Вони вимагають віддати тіло їхнього родича. Схоже, старий шаман був дуже шанованою особою.

Механічні птахи не такі вже й хороші, як виявилося. Вони будять найманців занадто рано й викликають роздратування неможливістю вимкнення.

Неочікуваний дощ пролився на затверділу пустелю. Вода, котрій не було куди дітися, повністю знищила невеличке поселення з усіма мешканцями.

Знайдено й оглянуто старий храм. Мудрий челун допоміг розпізнати найважливіші предмети та їхню історію. Мочарія милостива.

Лемківський міст дуже важливий для торгівлі та подорожей. Розпочато велике мостобудування.

Річка Західнячка вийшла з берегів, і селяни втратили врожаї. Щоби пережити зиму, вони встановили сіті. Надія є.

Селяни на ринку язиком чешуть, що бачили оґра в Тихолужжі. І пригостили його чаєм та печивком. Натомість той розповів їм історії про прадавніх героїв.

П’янички на ринку влаштували бійку й завдали шкоди купцям. Що своєю чергою спричинило суперечку між торговельним людом. З’явився війт, щоби навести лад та розсудити відповідно до закону.

Багато лицарок тренуються та беруть участь у ритських змаганнях. Селяни вражені й налякані могутніми лицарками в сяйнистих обладунках на білих конях. Дехто навіть платить золотом, аби такі красуні їх захищали.

Під час подальших досліджень троянд із зарослої оази ремісниці змогли видобути ефірну олію з ейфорійними властивостями. За кілька краплин вдалося отримати величезний зиск.

Під час лагодження приміщень академії будівельники знайшли стару скриньку з книжками. Мотлох чи скарби? Доведеться почитати, щоби дізнатися.

Сектанти знайшли скриню з книжками й віддали Товариству Незримих для досліджень.

Поблизу поселення почали з’являтися великі камені з химерними різьбленнями. Подейкують, що то феїських рук справа, щоби залякати слабкодухих. Камені вилучено для потреб каменярів.

Розповідають про банду рогачів, що нишпорить Мочарією й нападає на маленькі табори ранійців. Є жертви. Життя повертається в Мочарію.

Війська Капустянки винищили розбійників, але зазнали великих втрат. Тепер просять про допомогу в лагодженні пошкодженого майна. В обмін на прийняття Присяги їм надіслано все необхідне.

Барійські розбійники напали на віддалене селище й убили багатьох ранійців. Уцілілі втекли вглиб боліт. Життя повертається в Мочарію.

Блискавиця розколола величезне скам’яніле дерево, звідти висипалося чимало прадавнього бурштину.

Товариство Незримих знайшло дещо особливе на останньому місці розкопок.

Духи мандрують землями, де панує лихоманка, і пропонують живим розраду, підіймаючи тих, хто прийняв Присягу за життя. Таких називають піднятими.

Загадкова імла шириться землями. Іноді, коли вона розсіюється, то знаходять сяйнисту руду.

Сміливий мисливець прочитав сліди під час розслідування зниклих вартових на річці Зоряний Буг. Він доповідає, що бачив чудовисько в ріці, знайшов кілька уламків зброї й жодного сліду вартових. Життя повертається в Мочарію.

Війт найняв побитого міллю старого мисливця, який не втратив гостроту розуму, щоби розвідати чутки про оґра.

Жахлива буря з громовицями та блискавицями розтрощила велетенську кам’яну брилу на гідні для обробки камінчики. Робочі швиденько позабирали геть усе.

На берег винесло розтрощене каное, яке належало одному з дослідників. Та жодних звісток від решти. Сім’ї в скорботі. Життя повертається в Мочарію.

Щоби розслідувати нашестя воронів, відправлено групу сектантів. Їм вдалося врятувати рештки врожаю, але ворони повернулися.

Дослідження знайдених сувоїв допомогло старійшинам розшифрувати загадку прадавніх рун. Це дуже корисно! Мочарія пристосовується.

У результаті розслідування виявилося, що вибух влаштували барійські сасаніди разом із ремісницями. Усе ж таки наймання барійських спеціалістів із запуску феєрверків було не дуже вдалою ідеєю. Шпигуни отримали платню золотом, яке тепер послужить відродженню імперії.

Чудовий день для розкопок. Схоже, навіть у присяжників якісь веселіші пики.

Прекрасний день для стройового вишколу й маневрування. Загони найманців показують такі здібності у формуванні бойових та похідних порядків, що всі аж роти порозкривали.

Чудовий день для годування патрачів. Мочарія милостива.

Усі купці влаштовують гучні пишні свята для вшанування випуску нових монет та вихваляння своїм багатством.

Курочка Ряба могла б знести ще багато яєць, але одного ранку її знайшли мертвою. З усіма почестями та задля вшанування птицю запекли в печі та подали на святковий стіл. Свято мало надзвичайний успіх.

Старійшини кажуть, що сезон заготівлі — час, коли треба збирати харчі та припаси для складних прийдешніх часів. Мочарія милостива.

Старійшини кажуть, що сезон мрій — час, коли треба уявити майбутнє, де ранійці вільні й Мочарія повністю належить лише їм. Мочарія розростається.

Старійшини кажуть, що сезон нагляду — час, коли треба охороняти родильні джерела й захищати ранійський молодняк. Життя повертається в Мочарію.

Старійшини кажуть, що сезон надії — час, коли з’являються на світ нові ранійці й треба святкувати можливості прийдешнього майбутнього. Мочарія дає життя.

Старійшини кажуть, що сезон переосмислення — час, коли треба згадати радощі та смуток минулого й подякувати Мочарії. Життя повертається в Мочарію.

Старійшини кажуть, що сезон пробудження — час, коли треба розривати зв’язок із родильними джерелами й зміцнювати береги навколо них. Мочарія пристосовується.

Настав сезон раків, усі добряче понаїдалися. Мочарія милостива.

Старійшини кажуть, що сезон слухання — час, коли молоді ранійці мають зрозуміти свій поклик та розвивати свої вміння. Мочарія пристосовується.

Челун розповідає про людей у пурпурових мантіях, які хотіли заплатити за можливість оглянути старі розбиті камінні споруди в Мочарії. Людиська — дивні, але йдуть і йдуть та продовжують платити. Мочарія милостива.

Коли сектанти оспівують величні здобутки Аврелії, то багатьох це надихає приєднатися до Товариства Незримих.

Яблучний сидр виготовляється й продається скрізь. Усі насолоджуються смаком і радіють!

Над гаримськими рибатами помітили пугача й визначили, що це знак багатства. Почувши про знак, багато гаримів записалися до батальйонів.

Упровадження нового способу зміни посівів зернових дало фермерам великі врожаї. Вони з радістю діляться надлишками.

Два селища посварилися через викрадених курчат. Загинуло кілька ранійців. Мандрівний шаман нагадав селянам, що ненависть та насильство мають бути спрямованими на зайд і чужинців, а не на своїх. Життя повертається в Мочарію.

На поверхні трясовини з’явилася скриня з книжками та сувоями. Деякі сувої мають такі ж руни, як і старі різьблення в руїнах на болотах. Їх принесли до челуна для подальших досліджень. Мочарія милостива.

Маленький камінчик скотився з гори й стер на пил ферму, але містив у собі чималу купу каміння.

Пластун знайшов покинутий склеп. Некроманти були надзвичайно задоволені й перетворили ці старі кістки на дещо корисне. Пластуна нагородили смачним оленячим стегном.

Після битви знайшлася важкенька скринька, яку охороняли зараз уже мертві вартові.

Цілу скриню із записами старого дослідника Шима Довгоступа знайдено у висохлому оазисі. За символічну ціну скриню продано гільдії дослідників.

Брати з Товариства Незримих доповідають, що вовчі сліди змили дощі й нічого не вдалося взнати. Однак селяни вдячні за спробу й дізналися переваги вступу до лав Товариства Незримих.

Підняті повертаються до виконання своїх обов’язків. Дехто в ліпшій, дехто в гіршій формі, але всі продовжують служити. Усе більша кількість селян приймає Присягу, сподіваючись таким чином перехитрити смерть.

Кілька смержунів змогли потрапити в Мочарію й розмножитися. Ранійці обережні й мандрують великими групами, щоби не стати здобиччю цих хижаків. Життя повертається в Мочарію.

Група відунів направила збирачів на пошуки отруйних грибів, щоби створити артефакт проти чужинців. Мочарія пристосовується..

Після припливних хвиль Сьомого місяця лишилися поклади солі, що привертають увагу багатьох істот із Мочарії. Як і ранійців, що ховалися у своїх хатках-мазанках. Та остерігайтеся диких патрачів. Мочарія пристосовується.

Ранійці збирають сіль, що лишилася після відступу припливних вод Сьомого місяця. Цей цінний мінерал допомагає зберігати рибу та іншу їжу. Мочарія милостива.

Астрономи передрікають сонячне затемнення. З продажів свічок надходять додаткові податки.

Учені передрікають сонячне затемнення. На честь Аврелії проходять святкування, усі радіють. Моральний дух на висоті!

Небо поглинуло сонце, як річка змиває пісок. Ранійці бачать у цьому хорошу прикмету й розпочинають святкування. Мочарія дає життя.

Під час щорічного фестивалю між купецькими домами поновлюється союз та зміцнюються відносини. Вояки підписують контракти, влаштовуються шлюби, розподіляються землі та ресурси. Цей час має високу ціну.

На лицарський турнір зібрався великий натовп. Змагання відбувалося між лицарками замків-конкурентів. Прикро, що не обійшлося без нещасливих випадків, але продажі супутніх товарів неймовірні.

Невідповідна порі року спека впливає на зернові. Подейкують, що землю проклято.

Пройшов час, утікачі влилися в спільноту й поділилися своїми знаннями та навичками. Мочарія пристосовується.

Мочарія заспокоюється, вода сходить. Ранійці обережно відвідують копальню. На свій подив вони знаходять нове родовище небесної руди. Мочарія милостива.

Механіки розробили новий спосіб обробки сталі. Завдяки йому можна кувати легші клинки, які довше не втрачатимуть гостроти. Дієвість сасанідів різко зросла.

Патрульні випадково натрапили на стару занедбану хатину. Її мешканка — самітниця — неохоче поділилася рідкісними лісовими рослинами та плодами.

Повернувшись до зарослої оази, ремісниці виявили, що лозини стали завширшки зі стовбури дерев та висохли. Троянд більше не було. Прорубавшись крізь велетенську суху лозу, вони дізналися, що водойма висохла. Лозу вирубали й використали як деревину.

На дні дорожньої скриньки покійної знайдено старого листа, адресованого невідомим родичам у баронстві Лот. Листа негайно спалили, а старі монети, що були всередині, переправили до скарбниці.

Сектанти під час розкопок відшукали рідкісний сувій. У ньому містяться прадавні знання про застосування чарів у боях, що нині може дуже знадобитися.

Шашіль знищує соснові ліси на сході. Відправлено кілька колоній пацюків, щоби вони винищили шашіль, яку вважають смаколиками. Лісоруби шоковані, перелякані, але вдячні.

Селяни на східному кордоні баронства Лот відмовляються платити податки та приймати Присягу. Вони втришия випхали сектантів із власних земель.

Допитливі дзижики знайшли сяйвовну. Сказали, що друзяка-павучок поділився задарма. Здається, цій малечі можна довіряти, тому ніхто не поставив зайвих питань.

На пошуки провидиці, що попереджала про сарану, надіслано кілька загонів. Такі таланти повинні служити війську.

На пошуки провидиці, що попереджала про сарану, надіслано кілька загонів. Такі таланти повинні служити війську.

Схоже, лісоруби мали хист до тваринництва, однак їх поставили до збирання матеріалів для облаштування пацючих нір. Прийнявши Присягу, лісоруби невтомно працюють у сподіванні довести відданість спільній меті.

На заході небо вкривають темні хмари. Селяни вважають це поганою прикметою й відмовляються працювати. Надіслано загони особливого призначення, щоби нагадати про далекість і м’якість темних хмар. І близькість та гостроту меча.

Звіти про зникнення селян у густій імлі породили забобонні теревені про темні чари. Прийнято рішення про додаткові постачання світильників для віддалених сіл. Звичайно, що сплачують вони самі.

Кожне багаття дає тепло — моральний дух загонів зростає.

Війт у ринкових суперечках розсудив на користь торговця кисломолочною продукцією. Розтрощені ятки та візки полагоджено, а рахунок на оплату виставлено протверезівшим арбалетникам, які їх і пошкодили. Торговець на знак подяки доправив свіжої сметанки у фортецю. Сметану продано барійському купцю.

Війт у ринкових суперечках розсудив на користь торговки чаями. Вона перемістила ятку до прибутковішого кутка й надіслала асорті найліпших чаїв до найближчої фортеці. Усі залишилися задоволеними!

Сьогодні ринок працює! А це означає додаткові надходження для законних правителів королівства.

Старий відун учить місцевих розрізняти й застосовувати трави різних сезонів для зцілення. Мочарія дає життя.

Ранні підйоми завдяки механічним птахам дозволяють більше часу приділити тренуванням та робити довші переходи. Найманці стають сильнішими.

Старійшина вчить молодих ранійців скрадно їздити верхи на гупалах та непомітно спостерігати за ворогом, що вештається Мочарією.

Зібравши матеріали для лагодження загорожі та жител повзунів, ранійці знайшли поклади прадавнього бурштину. Це дуже цінна знахідка. Мочарія милостива.

Уцілілі записи нової формули чи бодай граму нового пороху не знайшли, а от прадавній сховок з екзотичними матеріалами — так.

Собаки обожнюють кістки, а Пластун нічим не гірший. Він знайшов курган зі старими кістками, та ще й золотом. Хороший песик!

Фермери доповідають про хороший урожай яблук. Їх дуже багато, а смак — неперевершений. Усі щасливі.

Ранійські утікачі з півдня, яких вели шамани, змогли дістатися безпечних місць на півночі. Мочарія дає життя.

Гільдія дослідників у захваті від записів та доручила створення нових мап з уточненими кордонами та місцинами королівства.

На завершення фестивалю врожаю заплановані й налаштовані феєрверки, щоби всіх порадувати вогняними квітами й драконами. Але щось сталося і місцева комора вибухнула. Призначено розслідування.

Найтемнішої ночі в році ремісники змагаються у створенні дивовижних картин із вибухів феєрверків, щоб освітити нічне небо та потішити населення.

Попри попередження старійшин, мешканці селища В’язів танцювали з феями та обмінювалися подарунками з ними.

Мешканці селища В’язів доповідають, що феї дружні. Тепер планується святкування на їхню честь.

Поганські феї знищили селище! Направлено присяжників для розчищення завалів, порятунку вцілілих речей та підготовки земель для фермерства. У баронстві багатьом ще треба їсти.

Проходить щорічний фестиваль на честь Союзу свободи. Барійці повсюди святкують день поразки Арлеону та здобуття незалежності.

Традиційний гарбузовий фестиваль проводиться разом із різноманітними змаганнями: смачним «Голодне черевце», веселим «Смішна пика» та захопливим «Найбільший гарбуз».

Ґертруді довелося збудувати нову фортецю й назвати це дарунком від баронства Лот. Кілька вчених вирушило на організацію розкопок та поширення відомостей про Імператрицю.

Яскраво розфарбований фургон барійського купця знайдено загрузлим у болоті. Жодних ознак власника, але фургон та вміст врятовано. Мочарія милостива.

Дивна хвороба швидко розповсюджується між зазвичай стійкими до всяких болячок смержунів. Серед поголів’я багато смертей.

Надходять звіти про дивну хворобу, що виникає після торгівлі з барійцями. Багато ранійців гине. Життя повертається в Мочарію.

Пастка для злодія готова.

Барійці продовжують вилазки в Мочарію. Досвідчені мисливці лишили хибні сліди, що ведуть до великого непрохідного болота. За тиждень потому болото виплюнуло обладунки, монети та зброю. Мочарія милостива.

Спека зникла. Буркотливого мандрівника, який усіх дістав своїми прокльонами, вивісили провітритися. Повішання пройшло успішно і з музикою. Задоволені селяни спокійно повернулися до праці.

Селяни дуже добре обробляють землю й платять за право продовжувати свою справу.

Патруль, що проходив повз покинуту ферму, почув дивне скавучання. То були напівмертві від голоду цуценята. Усіх, окрім одного, віддали вдячним фермерам у найближчому місті. Того, що лишилося, назвали Пластуном.

Самітник назвався чаровладником і зібрав місцевих, щоби показати свою могутність. Він і справді мав силу, але не вмів її контролювати, тож окрім прикрого самогубства скоїв ще й масове вбивство всіх присутніх. Серед його майна знайшлося багато цікавинок.

З віддаленого селища надійшли новини: «Зникла експедиція повернулася!». Усі учасники на вигляд постарішали на десять років. Однак вони привезли чимало корисних ресурсів.

Чутки виявилися правдивими! Пригостившись чаєм та печивком, мудрий оґр розповів мисливцю про розташування старого сховку зі скарбом.

Дивна вежа зникла, не лишивши ані сліду, і забрала із собою руду. Натомість у кошику, де була руда, знайшли рідкісний артефакт.

Останніми днями поблизу селищ бачать якогось чолов’ягу. Подейкують, що він принесе із собою лише лихо. Люди цілодобово підкидають дрова в печі, щоби вберегтися від нечистого.

Торговець показав двору новий вид чорнила. Шляхтичі почали писати листи. Установлено збір, який наповнює вічно порожню скарбницю.

Мудрий шаман після доповіді мисливця пішов шукати чудовисько в річці Зоряний Буг і знайшов затоплену статую, навколо якої містилися купи прадавнього бурштину. Зниклих патрульних затягнуло у вир, що відкрив прадавні руїни. Мочарія дає життя.

Розмаїття квітів на ринку привернуло увагу бджіл. Містяни скаржаться на вжалення, ринок довелося зачинити раніше.

Мандрівного купця піймали на спробі обдурити місцевих. Його швидко судили за злочини, а всі товари — різноманітні екзотичні ресурси — направлено до скарбниці.

Знайдено надзвичайно великий суцільний шмат золота!

Багато поранених ветеранів мандрують землями, збираючи гроші на потреби війська.

Жорстокий шторм викинув на берег уламки барійського торгового судна. Вантаж оцінено й продано на користь королівства, уцілілих висушено й повернено до Барії (зрозуміло, що не безоплатно).

Токсикологині провели чимало часу в лабораторіях і встановили, що одне спожите яблуко в день гарантує людям здоров’я. Унаслідок таких тверджень зріс попит на яблука.

Бровар подав прохання на відкриття сидерної фабрики й купівлю всіх непроданих яблук. Фермери незадоволені, але влада ухвалила прохання, бровар скупив яблука за зниженими цінами.

У мисливця вилупилися з яєць курчата. По всій Мочарії почали розводити курей та їсти яйця. Мочарія пристосовується.