Розбурхайте тіла й уми свого воїнства.

Хай есенція зміцнить ваші обладунки.

Хай серцю й ногам не буде спокою!

Найкращий самозахист — це напад.

Ось що таке спільна відповідальність.

Хай подих фенікса спалить усе на своєму шляху!

Чаклунство, що вражає як тіло, так і розум.

Вивільніть шторм чистої енергії чарів!

Крижаний уламок, від якого холоне ворожа кров.

Спаліть, спаліть їх усіх.

Усе взаємопоєднане, треба лише відчинити правильні двері.

Відштовхніть нападника назад.

Підкоріть землю та оберніть поле бою на власну перевагу.

Мухи, комарі й мошкара. До смерті не покусають, але накапостять добряче.

Нехай ненависть засліпить їх.

Зваріть їх заживо. Зсередини.

Блискавка скаче-стрибає — і чоти ворожої уже немає.

Хаос не зважає на відстані.

У такий вітер добрий вояка й стріли з лука не випустить.

Хай есенція огорне вас і захистить від ворожих стріл.

Хапкі лози й трясовина зупинять напад будь-якого ворога.

Примножте силу й влучність свого війська.

Сповільніть їхню ходу, а потім і подих.

Розсадіть міцелій руйнування, що зійде вибуховими плодами.

Дієва штука ця кислота. Ще й не така кривава.

Ударили по одній щоці — не забудьте вдарити ще й по іншій!

Хай земля двигтить від нищівних ударів хаосу.

Хай зійде смерть дощем.

Ви не рушите військо з місця, якщо ніхто сил не має дупу від землі відірвати.

Розірвіть їх на шмаття.

Нехай імла скриє вас.

Простір і час — не перешкода для есенції та волі.

Затупіть їхні леза, викрадіть обладунки й не давайте їм спати.

Наповніть серця своїх військ відвагою та доблестю.

Тихо, тихо, усі хочуть жити.

Захистіть свої війська лускою з етерної енергії.

Вивільніть свою лють.

Причастіться до справжньої могутності.

Позбавте їх чарів.

Устеліть туманом їхні очі. Бо хто не бачить, той не стрелить.